Про політику безпеки людини в Україні шляхом впровадження Спецпрограми підготовки плавців-рятувальників

З початком купального сезону у столиці невтішно зростає кількість загиблих на воді. Однак реалізація Спецпрограми підготовки плавців-рятувальників, запропонованої Громадською радою при МНС України як один зі шляхів забезпечення політики безпеки людини, досі нехтується органами влади.

«В Україні Конституційно унормовано зобов’язання держави перед людиною як найвищою соціальною цінністю. Зокрема безпека людини як загальнолюдська цінність визначає зміст і спрямованість діяльності держави Україна. Впливове громадянське суспільство формує ідеологію та культуру безпеки людини. Відповідальна перед людиною держава забезпечує формування та реалізацію відповідної політики безпеки людини в Україні, зокрема техногенної та природної», — говорить Олег Олійник, Голова Громадської ради при МНС України.

Екс-Міністр надзвичайних ситуацій України Віктор Балога на своїй сторінці у facebook зауважив: «Статистика — річ вперта. І вона говорить, що лише з початку купального сезону 2013, і лише в Києві втопилося 46 людей. Для порівняння – за весь минулий рік у тому ж Києві таких випадків було всього 60. А попереду ще два літніх місяці.
Для багатьох це лише цифри. Для влади – банальна статистика, але за кожним з таких випадків стоїть людське горе, зруйнована сім’я і поламані долі. І питання не в статистиці, а у ставленні влади до ніби легальних, але в той же час безконтрольних пляжів, на яких немає жодного рятівника, чи хоча б людини, яка б за всім слідкувала.
А так, скорочення кількості рятівників навіть у короткостроковій перспективі не віщує нічого хорошого. І влада повинна зрозуміти, що утримання рятівників має свою ціну. А людське життя – ні».

Громадською радою при МНС України спільно з Громадською організацією «Київське міське товариство рятування на воді» у 2012 році була розроблена Спеціальна програма підготовки (перепідготовки) рятувальників (плавців-рятувальників) рятувальних постів у місцях масового відпочинку населення на водних об’єктах України з метою забезпечення державної політики безпеки людини, зокрема шляхом запобігання загибелі людей на водних об’єктах України.

Ця Програма розроблена громадськістю відповідно до вимог Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 03 грудня 2001 року № 272 (у редакції наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 24 вересня 2012 року № 1214) зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 16 жовтня 2012 року за № 1739/22051. Адже передбачена Міністерським Наказом Програма Міністерством так і не була розроблена.

Держтехногенбезпеки України підтримала пропозицію Громадської ради при МНС щодо впровадження Спеціальної програми центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями України.

У 2013 році Громадська рада, в результаті рішення Комітету Громадської ради з реагування на надзвичайні ситуації та сприяння діяльності аварійно-рятувальним службам, звернулася до Прем’єр-міністра України щодо впровадження на водних об’єктах України Спеціальної програми шляхом виконання окремого доручення Уряду.

Проте, попри сумну статистику людських жертв на воді, донині реалізація Спеціальної програми нехтується органами влади України.

Юлія Олійник, прес-секретар Громадської ради при МНС України